Новини України
Батьки учнів і студентів на таке вже і не надіялися: Очільниця МОН Мандзій розповіла чи підуть діти в школу 1 вересня

Батьки учнів і студентів на таке вже і не надіялися: Очільниця МОН Мандзій розповіла чи підуть діти в школу 1 вересня

Затяжний карантин став серйозним викликом для української системи освіти. Учні та студенти, по суті, перейшли на дистанційне навчання. Батьки школярів масово нарікали, що основна педагогічна робота лягла на їх плечі. Вчителі ж скаржилися на брак комунікації із профільним міністерством, у якого досі нема постійного очільника.
У складній ситуації опинилися і випускники-2020. З 25 червня їм доведеться здавати Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) в нестандартних умовах: без пробного “тренувального” тестування, без очної підготовки в школах в останні півроку, та ще й в масках.
Рішення про те, яким чином почнеться наступний навчальний рік уряд ще не ухвалив. Детальніше про нові реалії школярів та абітурієнтів цього року в інтерв’ю РБК-Україна розповіла тимчасово виконуюча обов’язки міністра освіти і науки Любомира Мандзій.
– Ви обіймаєте посаду т.в.о. міністра з 25 березня майже з самого початку карантину і коронакризи. Які наслідки ці процеси завдали сфері освіти?
– Нам вдалося стабілізувати ситуацію з навчанням з використанням дистанційних технологій. Ми напрацювали рекомендації, як можна організувати процеси в школі. Стабілізували ситуацію з виплатою зарплати вчителям та вихователям. Я можу сказати, що для нас викликом залишаються технічні можливості. Це те, на що ми оперативно не можемо відреагувати. Це складно організувати в короткий проміжок часу.
– Багато вчителів жалілися, що під час карантину в них була мінімальна комунікація з МОН. За їх словами, було поставлено завдання зробити дистанційне навчання, але при цьому якихось зрозумілих рекомендацій не було.
– В Україні загалом 15 106 шкіл і кожна з них використовує різні стратегії й інструменти дистанційного навчання, щоб охопити максимальну кількість учнів. Ми скерували рекомендації як власне це можна організувати.
Але кожний вчитель вправі самостійно визначити зручні для себе інструменти, які дозволяють продовжувати освітній процес в умовах карантину. З 2017-го року в законі “Про освіту” передбачена автономія школи.
– Чи не мав такий підхід негативного впливу на навчання через дезорганізованість?
– За організацію освітнього процесу в межах школи відповідає не МОН, а директор школи. В нас 440 тисяч вчителів. Тому розумію, що в різних школах було по-різному. Так, ми як держава не мали єдиної точки доступу, щоб спонукати вчителів та учнів використовувати лише цей ресурс. Я про Нову освітню електронну платформу (НОЕП). Зараз ми працюємо над тим, щоб вона запрацювала з вересня.
– За словами багатьох батьків, як такого навчання не відбувалось. Воно перейшло на самоосвіту вдома.
– Я теж читаю про те, що були надіслані завдання і більше нічого. Але категорично не погоджуюсь, що в межах України це перейшло на самоосвіту. Ми розуміємо випадки, які були. Але море прикладів вчителів, які і записували уроки, і навіть проводили батьківські збори онлайн.
Не погоджуюсь із тим, що все було виключно на використанні потенціалу батьків. Ми розуміємо важливість залучення батьків до цього процесу, але згадайте і закон “Про освіту”. В законі теж прописано, що батьки є учасниками освітнього процесу.
Тобто це той період, коли потрібно було підтримати своїх дітей та допомогти. Це був виклик. Я вважаю, що ми з цим викликом впорались.
– А якщо батьки бачать, що вчитель лише скидає завдання і більш ніяк не допомагає. Чи є механізм як реагувати на це?
– Безперечно. Я розумію, що загально в такій кількості шкіл, яка є у нас – це не реально з’ясувати по кожній школі. Але маємо море прикладів, як були створені батьківські чати, учасником яких був директор школи. Вони могли відслідковувати ситуацію з відгуками батьків по кожному окремому класу. Тому батькам варто звертатись до директора школи.
– Наскільки ефективним був процес навчання в сільських школах? Адже в нас далеко не всі села мають якісне підключення до інтернету.
– На 5 вересня 2019 року, за нашою статистикою, 3% шкіл не мали якісного інтернету. Але в період карантину ми організовували навчання в домашніх умовах. Щоб всі мали можливість здобувати освіту, незважаючи на наявність інтернету, і була запроваджена Всеукраїнська школа онлайн. Телевізор більше наявний в наших домівках.
– Чи буде продовжено цей проект? І чи є ризики, що з вересня навчання із використанням дистанційних технологій продовжиться?
– Так, на початку березня ми не були готові до такого всеукраїнського переходу на дистанційне навчання. Що буде з епідеміологічною ситуацією та чи буде друга хвиля епідемії у серпні/вересні – на жаль, але ми цього зараз сказати не можемо. Такі моніторинги веде МОЗ.
Але ми маємо бути більш готові до такого виклику, який був у березні. Ми працюємо зараз над тим, щоб мав продовження проект Всеукраїнська школа-онлайн, який можна було б реалізовувати з вересня. Але у якому форматі це буде, поки що узгоджуємо.
– Всередині Кабміну вже є розуміння і рішення: ми з 1 вересня дітей відпускаємо в школу чи садимо знову за гаджети?
– Всередині Кабміну немає такого рішення. Поки що адаптивний карантин продовжено до 31 липня. Як буде розвиватись епідемічна ситуація, важко судити. Безперечно, я за те, щоб діти повернулись до школи. Але щоб умови навчання у школі були безпечними. Тому зараз ми готуємося до проведення ЗНО та вступної кампанії. Наше основне завдання – це збереження здоров’я учасників освітнього процесу.
Я хочу трохи спростувати фейк. В коментарі одному з телеканалів я сказала про те, що навчання вже буде з використанням тих інструментів та технологій, які опанували вчителі. Але це не означає, що з 1 вересня ми перейдемо на дистанційне навчання. Живого спілкування ніхто не скасовував. В тому й суть школи.
До кінця червня спільно з МОЗ готуємо додаткові протоколи, які визначатимуть заходи безпеки у закладах освіти до повернення дітей з 1 вересня. Я впевнена, що новий навчальний рік для учнів шкіл розпочнеться з 1 вересня. Для студентів першого курсу з 17 вересня. Ми передбачили коригуюче навчання в наступному році, щоби кожен вчитель зрозумів, як опанували матеріал його учні.
– Чи були скорочення або урізання зарплат вчителів?
– Ми моніторили цю ситуацію. Таких сигналів до нас не надходило. Всі вчителі повинні були отримати повністю заробітну плату. По окремих випадках була інформація про дещо інший підхід до оплати праці вихователів дошкільної освіти. Але по школі таких звернень не було.
– Верховна рада прийняла закон, який передбачає проходження ДПА в формі ЗНО.
– Закон вже підписано президентом. Повернуто з підписом в Раду. В понеділок вони мали б все завершити.
– Ви можете чітко пояснити, чим ЗНО та вступ цього року відрізняються від минулого? Люди дуже сильно заплуталися.
– Якщо ми говоримо про вступ цього та минулого року, він не буде відрізнятися нічим. Окрім того, що цього року буде можливість подати електронну заяву у свій кабінет з 1 серпня. Інших змін немає.
Якщо ми говоримо про закон, який звільнив здобувачів повної загальної середньої освіти від обов’язкової державної підсумкової атестації, то наголошую на тому, що цей закон не скасовує проведення ЗНО для тих випускників, які мають вступити до закладу вищої освіти. Іншого шляху вступу немає. Ми зобов’язанні забезпечити чесний та прозорий вступ.
– А чи не було б логічно продумати інший шлях, зважаючи на те, що все-таки зібрати дітей разом, щоб вони писали ЗНО – це епідеміологічний ризик?
– МОН забезпечило всі необхідні засоби індивідуального захисту. З четверга почалась перевірка щодо наявності засобів на пунктах тестування. Спершу в нас було 1714 пунктів, а потім їх стало дещо менше. В окремих школах Києва пункти були переведені в область, тому були виявлені особи (хворі на коронавірус, – ред.), які мали доступ до приміщень.
– У тих, хто наважиться здавати ДПА в формі ЗНО будуть якісь переваги при вступі ?
– Це два процеси в одному. Законом “Про повну загальну середню освіту” передбачено, що в нас є ДПА у формі ЗНО. Якщо здобувачі освіти звільнені від підсумкової атестації, вони мають право написати свою ДПА в формі ЗНО. Якщо ви цього року складаєте ЗНО, ви можете використати свій результат на наступний рік.
– Тобто можна ДПА не складати, а складати ЗНО і ніякої різниці не буде?
– Так, можна. Ви отримаєте результат ЗНО в шкалі оцінювання до 200. А потім вам оцінку за ЗНО трансформують від 1 до 12. Цю оцінку отримує школа і виставляє вам в документ про освіту. Якщо ви хочете, щоб вам врахували ваші бали вже від 1 до 12, то вам в шкалі ДПА буде цей результат (балів за ЗНО, – ред). Тепер це один процес.
– Освітній омбудсмен заявив, що за його інформацією ЗНО хочуть скасувати. Чи є у вас інформація, що від ЗНО відмовляться?
– В нас є затверджені стратегії оцінювання в Україні. Я не знаю прізвище наступного міністра, але сподіваюсь ніхто в Україні не підважить права на справедливе оцінювання та право на чесний і прозорий вступ.
– Ви заявляли, що МОН розробило кілька сценаріїв щодо дати складання ЗНО. А чому не пішли по сценарію перенесення ЗНО на серпень?
– Комісія техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила показники: якщо 50% областей не відповідають умовам і не перейшли до адаптивного карантину, якщо є 60 активних хворих на 100 тисяч населення. Якщо ці показники досягнуті, розгортаємо інший сценарій. Але сьогодні, ці показники не досягнуті.
ЗНО відбудеться! Сьогодні комісія прийняла рішення, що епідеміологічна ситуація дозволяє провести зовнішнє незалежне оцінювання з 25 червня по 17 липня, відповідно до всіх рекомендацій Головного державного санітарного лікаря.
– Якщо показники дозволяють провести ЗНО, навіщо було скасовувати пробне ЗНО?
– Пробне ЗНО було скасовано, виходячи з загрозливої кількості захворювань в окремих великих містах. Це Львів та Київ.
– Скасування пробного ЗНО вплине на те, що результати тестування під час основної сесії можуть бути нижчими?
– Ні, воно не впливає. Результати пробного ЗНО мало на меті ознайомити учасників з процесом. Випускники цього року занурювалися в атмосферу ще минулого року, тому тут не можна говорити, що хтось в нерівних умовах. Безперечно, випускники 10-их класів могли би бути краще підготовлені до наступного року. Але пандемія вносить свої корективи, на які ми, на жаль, не маємо впливу.
– Чи буде змінена дата старту вступної кампанії цього року?
– Вона зміщена вже. Вступна кампанія розпочнеться з 1 серпня з реєстрації в електронних кабінетах. Прийом заяв триває з 13 до 22 серпня, до 16 серпня – для тих, хто складає вступні іспити замість ЗНО. Подача документів для зарахування на бюджет закінчиться 31 серпня о 6:00. Зарахування вступників на бюджет – до 5 вересня. З 15-17 вересня починаємо навчальний рік для першого курсу.
– Ви не виключали, що вступна кампанія завершиться в жовтні. Чому МОН відмовилось від цієї ідеї?
– У нас було два варіанти проведення ЗНО. Перший варіант: 25 червня – 17 липня. Тоді вступна кампанія розпочинається 1 вересня. Якби у нас ЗНО відбулося в серпні, вступна б завершилась у жовтні.
– Чи будуть зміни в правилах прийому до ВНЗ цього року?
– Зміни відбулись. Вони пов’язані зі зміщенням термінів вступної кампанії. Інших змін не було передбачено. Сподіваюсь, що вже нічого не підважить умови прийому.
– Чи буде цього року менше абітурієнтів ніж у попередній рік?
– Ні, я не думаю що станеться так, що буде менше абітурієнтів. В нас достатньо бюджетних місць для того, щоб цьогорічні випускники могли вступати до ВНЗ.
– Чи не стане їх менше за рахунок абітурієнтів з окупованих територій? Адже зараз ускладнений перетин КПВВ.
– Не стане менше. Майже 100 закладів сьогодні готові брати вступників з окупованих територій за спрощеною схемою. Ми працюємо над змінами і хочемо зробити їм таку схему, за якою вступають абітурієнти з Криму. Тобто кожен ВНЗ буде мати квоту, яку вони зможуть використовувати. Для цього треба змінити закон. Сподіваємось, до початку вступної кампанії – організуємо.
– Чи відомо скільки абітурієнтів вступатиме з окупованого Донбасу та Криму?
– Невідомо, але в нас більше ніж 1,5 тисячі осіб зголосилося на ЗНО з цієї території. Вони мають право складати ЗНО, не хочуть – ми пропонуємо інший варіант – це освітній центр.
– Коли ми вже отримаємо постійного міністра освіти?
– Не знаю. Я не приймаю рішень.
– Чи вас якимось чином долучали до відбору кандидатів?
– Ні, працюю заступником міністра. А на мене просто поклали виконання обов’язків. Я не маю права радити президенту або прем’єру з приводу кадрових призначень.
– Ви самі претендуєте на цю посаду? Були перемовини?
– Зі мною були перемовини, але я поки що працюю заступником міністра, на якого покладено виконання обов’язків.
– Обговорювалось, що на посаду міністра претендує близько 10 кандидатур. Чи є якісь критерії відбору? Чи це виключно політичне рішення уряду та президента?
– Я не можу це коментувати. Я не була на співбесідах з потенційними претендентами.
– У Раді були заяви, що призначать Сергія Шкарлета, в якого достатньо цікава біографія, в тому числі співпраця з Партією регіонів. Чи готові ви залишитись в міністерстві, якщо він буде ним керувати?
– Для мене це теж непросте питання. Але для мене пріоритет – це проведення ЗНО. Все зроблю від мене залежне, щоб був організований безпечний процес. Я для себе вирішила, що проведення ЗНО залишається для мене пріоритетом, а згодом – прийму рішення.
– Чи немає ризиків, що буде скасована або загальмована реформа Нової української школи (НУШ)?
– Ми рухаємось тим шляхом, який був передбачений. В програмі діяльності уряду записано продовження реформи, і я сподіваюсь, що це не буде згорнуто. Нам вдалось зберегти 1,06 мільярда на НУШ. Прикро, що ця стаття теж піддалась секвестру. Але поки що ми і не могли організувати підвищення кваліфікації вчителів. Домовлялись з прем’єром, що ми повернемось до цього питання після виходу з карантину.
– Чи є статистика скільки іноземних абітурієнтів вступають в українські ВНЗ?
– У 2019 році в українські виші вступило 80 470 (70 696 основне навчання) студентів зі 158 країн світу.
– У зв’язку з карантином чи другою хвилею коронавірусу, чи не буде у наших абітурієнтів, які хочуть вступити за кордон, проблем? Чи зможе міністерство їм допомогти, можливо на міжурядовому рівні?
– Як я розумію, найбільша їх проблема це закритий кордон. Поки що ми переступили цей поріг. В нас 42 випадки захворювання на 100 тисяч осіб. А якщо менше ніж 40, тоді можуть бути відкриті кордони. Але вступна кампанія, наприклад, в польські університети теж зміщена у часі.
– Чи показав карантин необхідність вносити якісь додаткові зміни в законодавство, окрім закону про скасування ДПА?
– Так, ми виходимо на фінішну пряму зі змінами до положення про навчання з використанням технологій дистанційного навчання. Думаю, що наступного тижня це положення вже буде оприлюднено. Найближчим часом ми його і приймемо. Будемо працювати над проектом “Єдина освітня електронна платформа” та Всеукраїнською школою онлайн.
– Як пережили карантин заклади інклюзивної освіти? Бачимо багато занепокоєння, що ця тема якось перейшла на другий план, начебто за цих дітей перестали піклуватись.
– Ні, в жодному випадку. Зараз інклюзивні ресурсні центри в областях, де є пом’якшення карантину, вже працюють для того, щоб всі особи могли пройти комплексну оцінку. Вона є підставою для зарахування дітей в інклюзивні групи, в заклади дошкільної або середньої освіти з 1 вересня.
Також для такої дитини складається індивідуальна програма розвитку і надається додаткова психолого-педагогічна допомога. Там нічого не змінилось, ми тримаємо руку на пульсі. Хочемо прийняти стратегію інклюзивного навчання.
Поділитися з друзями в Facebook

↓Тисни «Подобається» і отримуй тільки кращі пости в Facebook ↓
Ctrl
Enter
Помітили поМилку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter